Головна
Історія кафедри
Викладацький склад
Навчальна робота
Наукові розробки
Кафедра пропонує
Оголошення
Наші пасічники



Контакти:

Адреса: м. Київ,
вул. Генерала Родимцева, 19,
Голосіївська навчально-дослідна пасіка

Телефон:   527-80-71
527-88-58

Мед у житті людини

Тюрдьо О.І., Лосєв О.М.
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м .Київ


З настанням нової ери – вік правління машин, людина все частіше стала забувати про споріднені зв’язки з природою, про те, що потрібно вести здоровий спосіб життя, а саме вживати якісну їжу, займатися фізкультурою і лише в тому випадку їй непотрібно буде купувати дорогі ліки в аптеках і не надіятися без надії на допомогу так званих «народних цілителів».

Але як нам відомо у природі все передбачено і до неї варто лише прислухатися. Вона подарувала людині воістину безцінний і щедрий подарунок – створила бджолу, яка вже протягом багатьох тисячоліть частує нас своїми продуктами, а саме медом, пилком, маточним молочком тощо. Але нажаль не кожна людина знає, що продукти бджільництва можна використовувати не лише у лікувальних та дієтичних цілях, але як продукт щоденного раціону.

Абсолютно всі продукти бджільництва діють на будь-який організм як біогенні стимулятори, які мають цінні лікувальні властивості. Вони підвищують працездатність людини, стійкість до захворювань та покращують імунну систему організму.

Протягом багатьох століть єдиний солодкий продукт, який замінював цукор і котрий споживала людина був мед. Адже, цукор з’явився лише 2 століття тому. З біологічної точки зору мед – це природній продукт рослинно-тваринного походження у складі якого різноманіття мікро- та мікроелементів, вітамінів та амінокислот, які легко засвоюються організмом та забезпечують його живою енергією. Вчені вважають, що мед відіграє роль «еліксиру молодості» і впливає на продовження життя людини, звичайно при постійному та тривалому його вжитку.

Як справжнє джерело енергії один кілограм меду містить 3150 калорій. Харчова цінність 200 грам меду дорівнює 480 грамам риб’ячого жиру, 180 грамам сиру та 8 апельсинам. Білки, які теж входять до складу меду відіграють роль речовини, яка бере участь в утворенні гормонів й ензимів.

Якщо розглянути бджолині продукти з точки зору фізіологічного засвоєння, то 30% розчин меду прирівнюється до грудного молока матері. А як відомо грудне молоко матері для дитини воно є найціннішим продуктом споживання у перші місяці життя і його цінність неможливо переоцінити. Вона полягає не лише у корисних речовинах, що входять до його складу, але й прекрасно засвоюється організмом. Аналогічна картина спостерігається при споживанні меду. Адже, мед засвоюється 100% на відміну від продуктів, які ми вживаємо щодня, наприклад, м’ясо, чорний хліб, білий, молоко, картопля, тощо.

Дієтологи та апітерапевти радять вживати мед натще або перед сном, а саме 1 чайну ложку розбавити 200 грамами води, або ? чайної ложки під язик. Таким чином він швидше потрапляє у кров, а за період всмоктування слизовою рота, виконує функцію антисептика та протизапального засобу. А якщо вас турбує безсоння, то замість дорогих пігулок, які можуть викликати залежність, краще вживати мед як заспокійливий засіб. Для цього потрібно 1 столову ложку меду, добре розмішати зі стаканом прохолодної кип’яченої води й випити перед сном. Мед так само можна вживати як енергетичний стимулятор, ? чайної ложки під язик і ви знову сповнені енергії та радієте життю. Особливо корисно вживати мед при захворюванні шлунково-кишкового тракту. У даному випадку рекомендують вживати мед у густому вигляді, трохи розбавивши водою кімнатної температури.

Вважається, що добова норма меду для дорослої людини становить 100 г., а для дітей 30-50 г. Щоб досягти кращого результату потрібно добову норму розділити на кілька прийомів, у середньому три рази на день. Проте, якщо вживати 200 г. меду на добу добре, але недоцільне, тому що очікуваний результат буде той, що при 100 грамах, до того ж зайві грами можуть викликати алергію, особливо у тих людей, які надто чуйні до продуктів бджільництва. Отже, як говорить народна мудрість - ліки можуть стати отрутою, а отрута ліками, все залежить кількості спожити.

Окрім внутрішнього застосування, мед можна і варто використовувати зовнішньо, наприклад маски для рук та обличчя. Для цього потрібно взяти мед, найкраще свіжий, але якщо він закристалізований, то це теж не проблема, потрібно помістити його в якусь посудину й розігріти при температурі не більше 40 градусів, щоб не втратив свої лікувальні властивості. Перш ніж нанести маску, шкіру рук та обличчя варто розпарити, тоді мед буде швидше проникати у пори й очищувати їх. При цьому може виникнути відчуття легкого пощипування, це нормально, адже мед має бактерицидні властивості. Через 5 хвилин маску потрібно змити теплою водою й нанести нічний крем. Після такого догляду шкіра буде мати гарний і свіжий вигляд, зникне відчуття втоми, а також надовго збереже її молодість та красу. Такі маски можна робити кожного дня у будь-який час.

Ще із шкільної біології знаємо, що організм людини майже 80% складається з води. А структурною одиницею організму людини є клітина, міжклітинна речовина та імпульси. Це три речі без яких організм не може жити. З біохімії відомо, що 30% розчин меду ідентичний плазмі крові людини. Він ідеальний для підтримання як клітинної так і міжклітинної речовини. Адже, будь-який процес в організмі полягає в тому, що клітина щось споживає і щось виділяє. Для повноцінної й безперервної роботи їй потрібен якісний продукт, аби витратити мінімум зусиль для його переробки і забрати максимум поживних речовин. А при споживанні 30% розчину меду ми забезпечуємо організм готовою енергією і він не витрачає зайві сили щоб вода в клітині й поза нею структурувалася. Структурація води – це вибудова молекул води у довгий ланцюжок. Завдяки цьому процесу у нас нормалізуються фізіологічні функції організму всіх органів.

Достеменно відомо, що мед є не лише джерелом енергії, у ньому знайдено речовини, які стимулюють ріст клітин. А це дає підставу вважати, що якщо його будуть споживати діти, то це прискорить їх зростання. На думку дієтологів наші обіди формують тіло й стан людини на найближчі 5 років, тобто те, що ми споживаємо сьогодні, результат отримаємо не завтра й не після завтра, а через кілька років. Тому, про стан свого здоров’я потрібно дбати не тоді коли щось починає боліти, бо лише тоді починаємо задумуватися куди нам краще звернутися до лікаря чи може у фітнес клуб записатися, а може взяти щасливу путівку на море, подихати свіжим повітрям, або з’їздити до ворожки чи сходити в церкву свічку поставити до якогось святого. Тому, щоб не виникало цих питань, коли нам найменше цього хочеться – про свій стан здоров’я варто подбати завчасно.

Для народження здорової дитини теж слід потурбуватися заздалегідь і набагато раніше ніж за кілька місяців до її народження, а з перших днів її зачаття. Як ми знаємо організм людини формується з двох статевих клітин батька та матері, а всі інші за рахунок їжі, яку споживає жінка під час вагітності. Таким чином, вона повинна подбати про те аби дитина отримала не лише якісну їжу, але й здорову матір.

Велика кількість енергії, що виділяється при вживанні меду і яка є необхідна для життєвих процесів організму людини виділяється при розщепленні глюкози та фруктози, які складають майже 90% всіх цукрів. Завдяки моносахаридам маємо основні якості меду: солод, велику споживчу цінність, кристалізацію, гігроскопічність тощо. На думку деяких вчених до складу вуглеводів меду входить не менше 25 видів цукрів. Їх склад залежить від походження меду. А, оскільки його основним джерелом є нектар і частково пилок, то наявність того чи іншого цукру в нектарі впливає на склад цукрів меду, а отже і на його смак. Наприклад, деякі сорти меду такі як каштановий, тютюновий, вербовий - гіркуваті.

Найсолодший є той мед до складу якого входить більше фруктози. Мед у складі якого переважає фруктоза майже не кристалізується, на відміну від того, який має більший відсоток глюкози. Завдяки їй він легко й швидко кристалізується. Але, як один так й інший стан - це нормальний природній процес, який не може зіпсувати смак меду та позбавити його корисних речовин.

Залежно від наявності в нектарі каротину, ксантофілу, хлорофілу колір меду може бути різний – світло-жовтий, лимонно-жовтий, золотисто-жовтий, темно-жовтий, коричнево-зелений і навіть чорний. Наприклад, гречаний мед – коричневий, гороховий – темно-червоний, найсвітліший мед – це акацієвий з ледве помітним кремовим відтінком. Найбільш поширений колір меду – жовтий, рідше зустрічається коричневий із зеленуватим відтінком. Проте, колір меду не є критерієм, з часом він втрачає своє забарвлення. Це нерозривно пов’язано з тими процесами, які відбувають у меду – кристалізацією. Наприклад, мед який спочатку був світлого кольору, кристалізуючись темніє, або навпаки. Але варто зазначити, що колір меду залежить не лише від рослин з яких бджоли взяли нектар, але й від посуди в якій його зберігають. Наприклад, у мідній він має блакитно-зеленуватий відтінок, у залізній – темно-червоний, у дерев’яній - може мати запах смоли, у дубовій чорніє, а в цинковій вступає у реакцію з кислотами меду й утворює речовини, які руйнують вітаміни, але при цьому збільшується кількість мінеральних солей. Саме тому деякі вчені знаходять різну кількість мінералів при дослідженні однакових сортів меду. Тому, посудина в якій зберігається мед повинна бути глиняна або скляна.

Найбільшою популярністю у народі користується світлий мед. Швидше за все це пов’язано із психологічним сприйняттям кольорів, а не із справжньою цінністю меду. Адже, світлий колір завжди викликав і викликає позитивні емоції, він є зрозумілий, тоді як темний – приховує щось невідоме. Проте, темний мед на відміну від світлого має більший вміст мінеральних речовин (цинк, магній, марганець, залізо, калій, кальцій тощо).

Мінеральний склад меду залежить не лише від видів рослин, але й від ґрунту та району медозбору. У всіх життєвих процесах мікроелементи відіграють важливу роль, а їх відсутність або недостатність призводить до порушення у розвитку. Із мінеральних речовин у меді містяться макро- та мікро елементи такі як: калій, натрій, магній, фосфор, алюміній, свинець та багато інших. Всього нараховують близько 40 видів, але їх співвідношення у різних сортів різне. Багато мікроелементів меду знаходяться у такому співвідношенні й в такій концентрації, як у крові людини. Мінеральні речовини меду перебувають у вигляді солей, які мають не лише поживну цінність, але й беруть участь у біохімічних процесах організму. Але, як відомо різні органи й тканини організму людини мають не однакові потреби в кількості мікроелементів.

Офіційно в медицині мед як джерело мікроелементів стали використовувати зовсім недавно лише у другій половині ХХ століття. Завдяки багатому асортименту мікро- та макроелементів (заліза, магнію, тощо) мед діє на організм як «еліксир молодості» про який так багато говориться у легендах, міфах і на пошуки якого алхіміки витратили чимало часу й зусиль.

До складу меду входять майже всі амінокислоти, досі відомі науці, за винятком деяких. Також у невеликій кількості він має вітаміни В1, В2, В3, В5, В6, вітамін С тощо. Вони мають велике значення для організму, оскільки легко співіснують з іншими не менш важливими речовинами. Особливу потребу у вітамінах організм відчуває при вагітності, фізичній та розумовій нагрузці у стресових ситуаціях та при наднирковій недостатності. Завдяки активній участі вітамінів у багатьох біохімічних процесах підвищується стійкість організму до інфекційних захворювань та знижуються темпи старіння організму в цілому.

Сорт меду визначають за фізичними властивостями нектару, а отже, скільки існує рослин стільки й сортів меду. Коли до складу меду входить нектар якогось одного виду рослин, то такий мед називають монофльорним (липовий, гречаний), а якщо бджоли зібрали нектар з багатьох видів рослин, то це поліфльорний (гірський, різнотрав’я, травневий). Однак, у природі монофльорний сорт зустрічається рідко, найбільш поширений останній. Адже, бджола збирає мед з рослин, які цвітуть до того ж на різних площах.
Акацієвий мед – належить до найкращих сортів, містить 40,35% фруктози й 35,98% глюкози.
Липовий – найбільш високоякісний сорт меду – має запах липи, солодкий та приємний на смак, тому що містить 39, 27% фруктози й 36,05% глюкози. Яскраво виражені споживчі та лікувальні цінності. А також володіє антибактеріальними та протимікробними властивостями.
Польовий мед – майже безколірний, але іноді може змінювати колір на помаранчево-жовтий, а в зв’язку з тим, що має багато глюкози – швидко кристалізується, не втрачаючи при цьому смакових та лікувальних властивостей.
Соняшниковий мед – солодкий, золотисто-жовтого кольору з приємним запахом, має високий вміст лізоциму.
Фруктовий – із нектару квітучих садів. Має приємний запах і солодкий на смак. Коли він свіжий, то прозорий з жовто-червоним відтінком, але після того як кристалізується набуває світло-жовтого кольору. Належить до поліфльорного сорту, тому що бджоли збирають його з різних дерев, а саме яблуні, груші, вишні тощо. Цей сорт меду є досить цінний за рахунок пилку яблуні, груші, черешні та інших фруктових дерев.
Каштановий мед – темного кольору із ніжним ароматом квіток каштану і має гіркуватий присмак. Він кристалізується дуже повільно, набуваючи спочатку масляної маси. Його рекомендують вживати при шлунково-кишкових та нирковому захворюваннях.
Гірчичний мед – рекомендують вживати при захворюваннях дихальної системи. Доки він рідкий то має золотисто-жовтий колір, а коли починає кристалізуватися, то набуває кремового відтінку.
Ріпаковий мед – дуже швидко кристалізується, при чому великими кристалами, навіть у комірках сот. Він має гіркуватий присмак з гірчичним запахом. В його асортименті майже 90% зерен пилку ріпаку.
Буркуновий мед – специфічний на смак з досить відчутними смаковими якостями, іноді трохи гіркуватий, білого кольору з зеленим відтінком. Завдяки гарним споживчим та лікувальним властивостям його використовують як лікувальний так і продукт щоденного вжитку. До його складу входить 39,59% фруктози і 369, 78% глюкози.
М’ятний мед – володіє яскраво вираженим запахом м’яти і містить велику кількість вітаміну С, необхідного для гарного апетиту дітей та дорослих, а також діє як жовчогінний засіб, заспокоює нерви, болезаспокійливий та антисептичний засіб.
Падевий мед трохи густіший за квітковий, але солодом майже не відрізняється від квіткового, хоча іноді має неприємний гіркий присмак і своєрідний запах. Він багатий на білки, мінеральні солі та інші корисні речовини. Кристалізується падевий мед ще в стільниках, дуже гігроскопічний і швидко скисає.

Існує ще багато сортів меду, але споживчі та лікувальні властивості кожного з них на сьогодні залишаються ще не достатньо вивченими. За способом отримання мед розрізняють стільниковий, падевий, пресований, топлений, центрифужний та відкачаний.

Щоб переконатися чи не має домішок у меду, наприклад маляси потрібно взяти 2 мг розбавленого водою меду у співвідношенні 1:2 помістити в пробірку й добавити 5-10 крапель нашатирного спирту. Якщо рідина набуває бурого забарвлення, то це свідчить про те, що мед містить домішки маляси. Проте, натуральність меду 100% можна визначити лише в лабораторних умовах.

Ще за часів стародавнього Єгипту мед використовували для консервації продуктів. Завдяки цим знанням багаті вельможі мали можливість куштувати фрукти та інші продукти з-за морських країв. Історичні пам’ятки свідчать про те, що єгиптяни розводили бджіл паралельно з голубами та курми, а емблемою, незаможних селян, була бджола. При звернені до фараона єгиптяни виражали свою покірність, малюючи на дошках своїх прошень бджолу, як символ вірності. Отже, бджола частувала людей не лише безцінними продуктами, вона зачаровувала їх силою, мудрістю, вірністю своїй сім’ї і роду та презирством до небезпеки й смерті. Так можливо і нам, дітям ХХІ століття не завадило б трохи повчитися у цієї комахи та набратися мудрості, якої ми так прагнемо досягти впродовж нашого життя.

назад

© 2008-2012 Кафедра бджільництва НУБіП України    Дата останнього оновлення Дата оновлення
Розробка і дизайн:    Головецька В.В.  k_pchela@ukr.net